Романтизм в образотворчому мистецтві.
Тема нашого уроку пов’язана з мистецтвом стилю романтизм. Упродовж ΧIΧ ст. мистецтво у країнах Європи отримує нові соціальні імпульси. На арені суспільного життя з’явилися нові енергійні дійові постаті – прошарок інтелігенції. Наукові відкриття спричинили руйнування традиційних стабільних уявлень про світобудову, притаманні Просвітництву. Як вплинули ці зміни на розвиток мистецтва?
Новими критеріями мистецтва ΧIΧ ст. стали свобода самовираження, підвищена увага до індивідуальних, неповторних рис людини, природність, щирість і розкутість. Романтики відкидали раціоналізм і практицизм Просвітництва як механістичний, без особистісний та штучний, віддаючи перевагу емоційності вираження натхнення.
Романтизм (фр. romantisme) - ідейний рух у літературі й мистецтві, що виник наприкінці ΧVIII століття у Німеччині, Великій Британії й Франції, поширився на початку 19 століття в Російській імперії, Польщі й Австрії, а з середини 19 століття охопив інші країни Європи, а також Північної та Південної Америки.
Першим, кому вдалося закріпити новий напрям, був Теодор Жеріко – палки
прихильник героїки наполеонівської доби. Його картина « Поранений кірасир»
стала викликом королівському дому та виразом почуттів народу. Герой картини не
виглядає переможеним. Вимушений полишити поле бою, він сповнений гідності. Геро
ледь утримує коня, але міцно стискає у руці зброю. Художник показав доблесного
воїна на межі загибелі. Образи ніби символізували долю Наполеона – від яскравих
перемог до краху. Яскраві кольори, точні лінії, емоційність картини привертають
увагу публіки.
Романтизм зародився як літературна
течія, а згодом поширився на музичне мистецтво. В образотворчому мистецтві
найяскравіше виявився у живописі та графіці, менше – в архітектурі. Улюбленими
мотивами художників стали гірські пейзажі й мальовничі руїни. Розвиток
романтизму в живописі відбувався в гострій полеміці з прихильниками класицизму.
Характерні
ознаки романтизму.
· 1. заперечення раціоналізму, відмова від
суворої нормативності в художній творчості, культ почуттів людини;
· 2. увага до особистості, її індивідуальних рис;
· 3. неприйняття буденності й звеличення «життя духу»;
· 4. наявність провідних мотивів
самостійності, світової скорботи (національної туги) та романтичного бунту,
нескореності, історизму та
захоплення фольклором.
Романтики докоряли своїм попередникам холодною розсудливістю й
відсутністю руху життя. Романтична художня система ґрунтувалася на синтезі
мистецтва, філософії, релігії. Романтизм призвів до вироблення
романтичного світогляду та романтичного стилю і постання нових літературних
жанрів — балади,
ліричної пісні, романсової лірики,
історичних романів і драм.
Романтизм
співіснував з пізнім класицизмом, академізмом. Мав впливи на сучасні йому:
·
портрет
·
гравюру
·
музику
·
літературу
– палкий прихильник героїки наполеонівської доби. Його картина «Поранений кірасир»
стала викликом королівському дому та виразом почуттів народу. Герой картини не
виглядає переможеним. Вимушений полишити поле бою, він сповнений гідності. Геро
ледь утримує коня, але міцно стискає у руці зброю. Художник показав доблесного
воїна на межі загибелі. Образи ніби символізували долю Наполеона – від яскравих
перемог до краху. Яскраві кольори, точні лінії, емоційність картини привертають
увагу публіки.
Ежен
Делакруа – французький живописець і графік, який зображував сюжети, сповнені
драматизму та внутрішньої напруженості.
Органічний синтез героїчної діяльності
й символіки, романтичної мрії про свободу художник утілив у картині «Свобода на
барикадах», зобразивши реальних учасників липневої революції 1830 р. поряд з алегоричною
фігурою Свободи. Вона веде людей в атаку на королівські багнети. На бурхливі події в Парижі
Делакруа відгукнувся картиною «Свобода веде народ на барикади». В картині
дивним чином поєднані фігури міфологічні (алегорія Свободи з прапором Франції)
з фігурами брутальної дійсності (Гаврош, мосьє в капелюху болівар,
трупи розстріляних). Сенсацією ставали різні картини Делакруа. Здається, його
«Свобода» стала сенсацією на всі віки, а не тільки в бурхливі 1830-ті. Ще
дивнішим стала звістка про придбання полотна у Лувр. Це було офіційне визнання
митця, але буржуазне суспільство зустрічає картину осудом й досі.
Особливе місце серед історичних картин
Делакруа посіло полотно «Захоплення хрестоносцями Костянтинополя» (1841, Лувр). Це давній сюжет в мистецтві Західної Європи.
Його розробляли ще в Середньовіччі на
мініатюрах в рукописах.
Делакруа створить полотно розміром 4 на 5 метрів, котре буде пов'язане з мініатюрами
лише сюжетом. Воно цілком самостійне з композицією.
Майстром європейського романтизму, творцем романтичного пейзажу є Каспар
Давид Фрідріх.
Його картина «На
вітрильнику» кожного глядача робить учасником зображеної сцени. Доробок митця
містить живопис олією, малюнки сепією. Саме пейзажі в техніці сепії зажили
найбільшої слави. У нескінченний простір морського пейзажу, гір, гаваней,
лісових хащів або полів Фрідріх вводить людські фігури, що підсилюють відчуття
комічності природи його полотен. Художник – романтик трактує життя людини й
природи як щось цілісне, підвладне проявам божественної сили.
Завдання
1. Зробити конспект в зошиті за даними лекції.
2. Відповісти на питання в зошиті
1) До якого жанру можна віднести картину «Поранений кірасир» ? За допомогою яких засобів виразності Жеріко передав
настрій картини?
2) Що вас вразило в картині Е. Делакруа? Які емоції
вона викликає?
Фото конспекту та відповідей надіслати в Вайбер до 31.03.2020