Музика доби романтизму
Услід за класичним
періодом в розвитку музичного мистецтва прийшов романтичний. Музика цього стилю
відрізняється енергією, інтенсивністю і пристрасністю. Строгі музичні форми
набули експресії та виразності. Музика романтизму— це звернення до людської душі, народної музики, історії народу.
Розвиток музичного романтизму (2-а чверть 19 ст.) пов’язаний із творчістю таких композиторів: Ф. Шопен (Польща), Ф. Шуберт, Ф. Мендельсон-Бартольді, Р. Шуман, Р. Вагнер (Німеччина), Ф. Ліст (Угорщина), Г. Берліоз, Д. Обер, Дж. Мейербер, Л. Герольд (Франція), В. Белліні, ранній Дж. Верді (Італія), О. Аляб’єв, О. Верстовський, ранній М. Глінка (Росія) та інші.
Особлива увага романтиків була прикута до душевного світу людини, що підсилило роль лірики у їхніх творах. Розпочався пошук нових засобів емоційної виразності, щоб глибоко і проникливо розкрити багатий світ людських переживань, надати перевагу почуттям над розумом, підсилити інтерес до життя простих людей, перенісши акцепт па народне мистецтво, музику побуту.
Характерні риси музичного романтизму:
1. протиставлення ідеального світу та повсякденності;
2. відображення проблем людини, її конфлікту із зовнішнім світом, самотності;
3. звернення до народної творчості, національної культури, історичного минулого;
4. переважання національно-патріотичних і демократичних тем, любові до природи.
В епоху романтизму отримали розквіт новітні жанри:
1. народно-побутова, фантастична і романтико-героїчна опери,
2. балада,
3. пісня,
4. романс,
5. танець,
6. програмна симфонія,
7. програмна концертна увертюра, симфонічна поема,
8. концертні музично-драматичні твори,
9. характеристичні фортепіанні п’єси,
10. лірична фортепіанна мініатюра,
11. камерні жанри.
Франц Шуберт
австрійський композитор, один із основоположників романтизму в музиці
Найважливіше місце в його творчості зайняла пісня для голосу та фортепіано, що стала новою художньою формою у концертній вокальній музиці. Його експромти, сонати, фантазії с доказом надзвичайно багатої уяви і надзвичайної гармонійної ерудиції. Двадцять опер та численні церковні твори композитора (7 мес, оферторіїв, гімнів, магніфікатів, кантат) за життя були не досить популярними. Він здобув визнання як пісняр, а майже всі його великі інструментальні твори вперше було виконано через кілька десятиліть після смерті.
Фредерік Шопен
польський композитор і піаніст.
Музикою почав займатися досить рано, у вісім років вже концертував і мав неабияку популярність у Варшаві. Фортепіанна творчість видатного польского романтика Фредеріка Шопена охоплює багато жанрів: концерти, сонати, балади, фантазії, ноктюрни, прелюдії, експромти, вальси, скерцо тощо. Незважаючи на відсутність програмних назв у цих творах, вони з надзвичайною емоційною проникливістю розкривають складний душевний світ особистості, втілюють широку палітру емоцій і почуттів.
Нікколо Паганіні
італійський скрипаль-віртуоз, композитор та гітарист.
Паганіні вражав слухачів пафосом виконання, яскравістю образів, польотом фантазії, драматичними контрастами, надзвичайним віртуозним розмахом гри. У його творчості повною мірою виявлялися особливості італійського народного імпровізаційного стилю. Паганіні першим з скрипалів виконував концертні програми напам’ять,розширив сферу впливу скрипкового мистецтва, заклав основи сучасної техніки гри на скрипці. Він широко використовував весь діапазон інструменту, застосовував у грі розтяжку пальців, стрибки, різноманітну техніку подвійних нот, флажолети, pizzicato, ударні штрихи, гру на одній струні. Деякі твори Паганіні настільки технічно складні, що після його смерті довгий час вважалися невиконуваними.
Луї Гектор Берліоз
французький композитор, диригент, музичний письменник.
Берліоз — яскравий представник романтизму в музиці, творець романтичної програмної симфонії. Мистецтво Берліоза багато в чому споріднене творчості Віктора Гюго в літературі і Е. Делакруа в живописі. Художник-новатор, Берліоз сміливо запроваджував нововведення в області музичної форми, гармонії і особливо інструментування (видатний майстер оркестровки), тяжів до театралізування симфонічної музики, грандіозних масштабів творів.
Ференц Ліст
угорський композитор, піаніст, педагог, диригент, публіцист, представник музичного романтизму, засновник угорської композиторської школи.
Ф. Ліст — перший піаніст, який виступав із сольними концертами.Зробив численні фортепіанні транскрипції сцен із опер, симфоній, каприсів Паганіні та пісень Шуберта. Був автором хорової, вокальної та симфонічної музики, а його органні твори посіли чільне місце в репертуарі органістів. Основний принцип творчості Ф. Ліста — програмність. В основі більшої частини його творів лежить поетично-сюжетний задум. За допомогою програми Ліст намагався надати мистецтву більшої доступності для слухача. А його фортепіанний стиль відкрив нову еру в історії фортепіанного мистецтва.
Завдання:
1. Зробити конспект уроку.
2. Підготувати повідомлення про одного з композиторів доби романтизму. (Можно в зошиті)
Фото переслати у Вайбер.
Комментариев нет:
Отправить комментарий