Завдання для 7 класу з музичного мистецтва за 28.04.20

Святкова й розважальна музика

Музичні твори, призначені для відпочинку, свят і розваг, часто

називають легкою музикою. Слово до застосовується до 

різноманітних явищ і напрямів музичного мистецтва. Така

музика і справді легка для сприйняття. Розважальну музику ми 

чуємо найчастіше з естради, в цирку, по телебаченню або

просто неба. До легкої музики належать естрадні пісні й танці,

твори для вокально-інструментальних ансамблів (ВІЛ). Така

музика покликана передусім розважити слухачів, створити їм 

гарний настрій. 

Легка музика, що звучала під час свят, розваг і народних, гулянь, завжди захоплювала людину, подавала святкового настрою, створювала особливу радісну атмосферу.

Зазвичай легку розважальну музику — пісенну чи танцювальну— виконують під акомпанемент естрадного оркестру або ансамблю. До естрадного оркестру поряд із інструментами, традиційними для симфонічного оркестру, належать саксофони, електрогітари, ударна установка, синтезатор.

Програма естрадного концерту може поєднувати різноманітні виступи: музичні (спів, інструментальна п’єса), хореографічні (танцювальна мініатюра), літературно-театральні (художнє читання, гумористичні сценки, пантоміма), циркові (клоунада, жонглювання). Таким чином, синтетична і багатожанрова за своєю природою естрада тісно пов’язана з багатьма видами мистецтва.

Сьогодні естрада не обмежується концертними залами, вона знаходить шанувальників на стадіонах (зокрема па багатотисячних концертах «зірок»-виконавців), мільйони слухачів біля екранів телевізорів та у всесвітній мережі Інтернет. У той самий час естрадні виступи є невід’ємною частиною шоу-бізнесу. Слово «шоу» (з англ. «видовище») міцно ввійшло в наше життя: без шоу не можна уявити жодного визначного святкування. Чимало пісенних і танцювальних шоу сьогодні можна переглянути й по телебаченню. Зазвичай для створення телешоу застосовують найсучасніші технології у галузі звуку, освітлення, відеознімання тощо.

Шоу — захід розважального, постановочного характеру, який, як правило, відбувається перед публікою (реальною чи віртуальною).

Корені розважальної і святкової музики сягають у далеке минуле. У давнину існувала традиція виконувати розважальну музику не лише на балах, а й у парках і садах просто неба. Такі твори писали до певних церемоній, урочистостей. Прикладом може слугувати сюїта «Музика для королівського феєрверку» Георга Фридриха Генделя,яка була створена у 1749 р. на замовлення короля Георга ІІ з приводу укладання мирової договору. Король бажав, щоб на святі, яке готувалося для знаті, дипломатів і високошанованих гостей, грала лише «військова музика». Проте композитор залучив до виконання струнну групу інструментів. Генеральну репетицію провели в лондонському парку без феєрверку, тому музику почули всі охочі, як виявилося — 12 тисяч людей. На самому ж святі сюїту виконували 100 музикантів у супроводі грандіозного феєрверку.

Сюїта складається з п’яти номерів. Відкриває її, звісно, увертюра. Друга частина — «Бурре», третя — «Світ», у якій виражається благословенний спокій світу, а IV — «Радість», де яскраві партії труб мали музично зобразити тріумф. Завершується твір Менуетом у мінорі й мажорі.

Біографія Георга Фридриха Генделя

Прослухайте «Музика для королівського феєрверку» Георга Фридриха Генделя

Завдання №1 Зробити конспект уроку в зошиті. (Фото переслати у Вайбер)

Завдання №2 Відповісти на питання за посиланням 

гугл-форми https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLScJKqiflf-b3PnwC8cyYGqV4a9B3ijVgma5f4AQB6juUtqhiw/viewform